Плутанина

Те що представлено у цьому зіні складно назвати поезією в її класичній формі. Іноді це одне слово. Колись я називала їх лаконізмами й жартувала, що не пишу, а записую, адже важливим аспектом в моїх літературних пошуках в помилки, фіксація чогось, що було мною неправильно прочитане чи почуте. Зрештою, це можна сприймати як одну з проявів літера-турного мінімалізму.
Пишу я непристойно давно й завжди якось соромилась цього, але коли у 2021 році стала лауреаткою конкурсу «Гранослов» в номінації «Поезія», вирішила, що прийшов час зро-бити камінаут. Знадобилось ще декілька років, щоб я власне надрукувала зін. Одним з наріжних камененів були пошуки ілюстраторів й полювання на одного конкретного. неймо-вірно тішусь, що вдалось скооперуватись з Анастасією Старко (Anna Lee). її ілюстрації створюють додаткові сенси. Тексти, як і зображення, скомпоновані за принципом колажу написані у різний час та розташовані за якимось примарним співзвуччям так, щоб виникала ілюзія цілісності. ну, і, звісно, досвід повномаштабного вторгення навчив не відкладати задумане в шухляду, бо загроза життю стала чимось дуже конкретним й відчутним. Прийшло усвідомлення крихкості шухлядки з текстами, полиці з роботами, власної тілесності.
Зібрані у цьому зіні тексти, викристалізовуалсь в процесі переписки з Генадієм Белим рівненським поетом та ерудитом, який надихав мене, підтримував й терпляче надавав свій фідбек, за що йому безмежно вдячна. й не можу не згадати тут про літературне обʼєднання «Поетарх» в Палаці дітей та молоді міста Рівного й його незмінну кураторку Горбукову Тетяну Іванівну, яка закладала фундамент для мрій про збірку.
Більше десяти років літературних пошуків, переписки, прокрастинації, кристалізувались в декілька сторінок «чистого тексту» й розуміння того, що поезія може бути не лише в слові.

Авторка текстів Ліна Романуха
Ілюстрації та дизайн Анастасії Старко
Вичитка тексту Юлія Галета
Підготовка до друку Марія Сасіна
Київ 2024